Гетьманський Спадок

Гамаліївський монастир

Гамаліївський монастир святого Харалампія. Фамільна усипальниця і скарб гетьманського роду Скоропадських. Виправна колонія суворого режиму №66. Зона. Блюзнірство, споганеняя, грабунок. Дивовижне збереження і відродження святині. 

Так, наша скорбота, наш біль, наше приниження - важливі. Але більш важливо - які висновки ми зробили. У цьому - основа нашої ідентичності. Через це ми усвідомлюємо, ким прагнемо стати. І куди ніколи, нізащо більше не повернемося. Складаємо іспит на самоповагу. Через повагу до тих людей, хто нам цю державу творив.

Гетьманство - водночас і тягар, і велика честь. І щедре та щире благодійництво. Невдовзі по тому, як Гамаліївка перейшла до Івана Скоропадського, тут почалося масштабне будівництво. За ініціативи гетьманши, Анастасії Скоропадської (Маркович), на місці жіночого скиту, відомого як Харалампієва Пустинка, було збудовано жіночий монастир. У 1714 році Іван Скоропадський оголосив себе ктитором, тобто покровителем, цього монастиря.

Згадуючи про гетьманшу Анастасію, часто говорять про її красу, розум та освіченість, або про те, який вплив вона мала на свого чоловіка. Але сьогодні, три сотні років по тому, нам досить складно усвідомити, яку роль тоді грали монастирі, і яке значення мало будівництво великих кам'яних споруд, особливо благочинним гетьманським коштом. Тут ми бачимо величний символ самовідданого і безкорисливого служіння очільника держави своєму народові - а ці сенси вже багато у чому втрачені у наш час.

Культура, архітектура, історична пам'ять - ключові аспекти збереження ідентичності народу, які стають критично важливі у важкі часи, як у XVIII столітті, коли царський уряд веде систематичний наступ на все українське, згортає самоврядування, права і свободи, відбирає землі, закріпачує вільних людей і перетворює Україну на Малоросію, ще одну завойовану провінцію імперії. Величний та унікальний архітектурний ансамбль Гамаліївського монастиря стає і маяком, і дороговказом, і своєрідним маркером території, і символом збереження української ідентичності.

Комплекс споруд монастиря включає собор Різдва Богородиці, який поєднав у собі візантійську та українську традиції храмового будівництва, Харалампіївську "теплу" церкву, корпуси келій, оборонні мури.

Гетьманському подружжю не судилося побачити повністю завершене будівництво. У склепі Харалампіївської церкви у 1722 році було поховано Івана, 1729 - Анастасію, а 1733 - їхню дочку, Уляну. Тут також упокоївся і Петро Скоропадський, батько останнього гетьмана України. Загалом - 7 членів роду, поруч із ігуменами та ігуменьями монастиря.

За заповітом Анастасії Скоропадської, монастир став чоловічим.

Царський уряд справедливо вважав інститут гетьманства загрозою і протягом XVIII сторіччя поступово ліквідував усі залишки української незалежності та самоврядування. Архітектурний ансамбль Гамаліївського монастиря теж постраждав від двох масштабних пожеж та некомпетентної реконструкції.

Паплюження святині

Але найпотужнішого удару гетьманському спадку було нанесено у роки радянської влади. Спроби відновити українську державу після повалення царату виявилися невдалими, і це важко позначилося на Гамаліївському монастирі. Московсько-більшовицькими окупантами було знищено золочений бароковий іконостас, 320-пудовий дзвін, старовинні богослужебні книги та ікони, унікальні витвори українського золотарства. Але сам архітектурний комплекс якимсь дивом вцілів у цьому вирі трагічних подій, хоча монастир було закрито, а на його території функціонувала дитяча колонія, притулок для старих, клуб, зерносховище.

Цього виявилося замало. Гетьманський спадок дуже вже сильно муляв око колоніальній імперській адміністрації. Треба було його остаточно занапастити і спаплюжити. Комплекс споруд Гамаліївського монастиря було вирішено виключити з державного реєстру пам'яток і передати Міністерству Внутрішніх Справ для створення виправної колонії суворого режиму - зони 319/66. Це сталося у 1962 році.

Незнищенність

Але гетьманський спадок, мабуть, насправді святий і незнищенний. Він пережив півстоліття варварської наруги, хоча шкоди пам'ятка зазнала дуже великої. Яке б величезне не було значення Гамаліївського монастиря для історії та культури України, сам феномен гетьманського спадку значно більший і важливіший за комплекс споруд. Цей спадок - в основному символічний і нематеріальний, і значною мірою визначається зв'язком, який існує між Україною та гетьманським родом Скоропадських.

Дочка гетьмана павла Скоропадського, Олена, прожила довге і насичене життя, і до останніх днів допомагала Україні зберегти цей зв'язок. Вона передала до Музею гетьманства велику кількість експонатів. Зусиллями Олени Павлівни у Німеччині вийшли "Спомини" гетьмана.

Необхідно відновити спілкування нащадків гетьмана Скоропадського з Україною, підняти питання про перепоховання його останків на батьківщині згідно із його волею, і в перспективі перетворити Гамаліївський монастир на меморіал гатьманів України. 

*****

Україна ще не знайшла оптимального поєднання гетьманської та республіканської традицій, централізованої державності та демократичного місцевого самоврядування. Але гетьманство є державотворчим міфом та символом української незалежності. Президент України складає присягу на Євангелії і бере у руки булаву. Мабуть, основна частина гетьманського спадку полягає у незнищенному прагненні українського народу до справедливого і далекоглядного гетьманського очільництва.

Більше інформації за темою проекту - у статтях блогу:

Спадок українського гетьманату. Міждисциплінарний науково-практичний і громадський форум 2022. Орієнтовна програма

Гамаліївка, Харалампіївський монастир, Скоропадські: останні новини, сюжети, репортажі, відео (2019-2022)

Український гетьманат. Згідно з Конституцією, Україна є демократичною республікою. Але практика нашого державотворення в останні 30 років показує, що демократична Українська республіка поки що є скоріше недосяжним ідеалом, ніж реальністю нашого життя. (читати далі)                                  (Олег Базилевич)

Галерея проекту