Одісея Ісидора Київського (ч. 1)
Олег Базилевич
Митрополит Київський Ісидор - одна з провідних постатей європейської історії XV сторіччя. Вплив його ідей та діяльності відчувається і сьогодні - навіть попри те, що його ім'я і спадок московити століттями старанно викреслювали з анналів. Чим так не догодив їм митрополит? Чому ця історична постать настільки важлива для України та світу? Ким він був і що залишив нам по собі?
Європа знає та шанує Ісидора Київського (Ἰσίδωρος τοῦ Κιέβου) як видатного діяча епохи ренесансу та одного з творців Флорентійської унії 1439 року. Цю унію було укладено між Східною та Західною церквами, і вона мала на меті подолання наслідків Великого розколу 1054 року. Блискучий богослов, ерудит, гуманіст, знавець мов і писань, оратор і дипломат, Ісидор був до того ж і дуже сміливою людиною.
У 1453 році разом йому вже було під 70 - за тодішніми мірками, вже глибокий старець. Але разом зі своїм учнем Григорієм він боронив Константинополь. Ісидор командував загоном із двохсот італійських лучників, а Григорій - загоном ченців. Обидва вони тоді мало не загинули, їх було ув'язнено, але їм пощастило втекти до Риму. Ісидор залишився у Римі, а Григорій повернувся на Русь і став новим митрополитом, відомим як Григорій Болгарин, або Болгаринович.
Вчитель Ісидора - Плетон
Ісидор навчався в академії у Містрі (Морея, Пелопоннес), де його вчителем був Георг Геміст Плетон (Пліфон) (Γεώργιος Γεμιστός Πλήθων, на Заході відомий як Pletho, 1355-1454).
Академія Плетона у Містрі - унікальний і неповторний навчальний заклад, невеликий ренесансний прото-університет, який увібрав у себе стародавню грецьку традицію і досвід роботи якого був використаний у дальшому розвитку університетського навчання у Європі. Плетон мав колосальний авторитет на Сході і Заході, вважався останнім видатним грецьким філософом, богословом, знавцем астономії, історії, географії, політики, музики і класичних писань. Плетона називали "другим Платоном", а його вплив на розвиток ідей епохи Відродження неможливо переоцінити.
Плетон підготував блискучу когорта мислителів доби Відродження, які залишили помітний слід в історії. Серед його учнів - константинопольські патріархи, митрополити, видатні богослови і діячі - Вісаріон Нікейський, Марк Ефеський, Геогій Куртесій (Генадій Схоларій), Григорій Маммас - і звісно, Ісидор Київський.
Нарикінці життя Плетон написав дивовижний богословський трактат, який дійшов до нас лише у фрагментах ("Книга законів", або Nómoi (Νόμοι)). Трактат вважили за єретичний. Манускрипт Плетона, за одною з версій, спалив його учень, патріарх Константинопольский Генадій Схоларій, але це вже інша історія...
Одісея Ісидора Київського
Ісидор народився у Салоніках близько 1385 року. За походженням - грек, або, можливо, болгарин. Після навчання в Містрі був настоятелем монастиря Дмитрія Солунського у Константинополі. Цей святий вважається покровителем слов'ян, і його настоятелями в основному призначали людей слов'янського походження - тому, можливо, Ісідор все ж таки болгарин, а не грек.
Східна Римська, або Візантійська, імперія, доживала свої останні роки. Імператори контролювали лише Константинополь і окремі невеликі території - зокрема, Морею та узбережжя поблизу м. Трапезунд (Трабзон). І хоча у 1422 році спробу султана Мурада захопити Константинополь було відбито, було очевидно, що турки-османи врешті решт досягнуть своєї мети, якщо інші християнські правителі не прийдуть на допомогу.
Але була суттєва перешкода: східні та західні християни з часів розколу 1054 року вважали один одного скоріше єретиками, ніж братами у Христі, і це положення треба було терміново виправляти. Імператор, папа Римський і патріарх Константинопольський домовилися про проведення Вселенського собору, який подолає наслідки розколу і змусить європейських правителів прийти на допомогу "другому Риму".
Ферраро-Флорентійський собор та Флорентійська унія 1439 року - яка, принаймні формально, може і сьогодні вважатися такою, що не втратила сили - дуже цікава і на дивовижу актуальна тема, про яку ми напишемо окремо. Зараз зазначимо, що унії передувала колосальна підготовча робота, яка розтяглася на десятиліття. Кригу між Сходом і Заходом треба було розбити, і криголамом виступив Ісидор. Він зустрічався з патріархом і папою, грецькими та латинськими предстоятелями, промовляв до собору латинських єпископів у Базелі, листувався з європейськими дворами. І крига скресла.
Мирополитом Київським тоді був Герасим, прихильник унії. Він - перший та останній митрополит, спалений живцем. Страта відбулася у Вітебську в 1435 році за наказом свавільного князя Свидригайла, який боровся з князем Сигизмундом за трон Великого Князя Литовського, Руського та Жемайтського (Вялі́кае Кня́ства Літо́ўскае, Ру́скае й Жамо́йцкае). Митрополича кафедра залишилася вакантною. Патріарх Йосип ІІ відправляє на Русь нового митрополита - Ісидора. Ісидор бере з собою свого учня, Григорія Болгарина, і вони прибувають до Києва.
(далі буде)